Це повторна петиція.
Перша зібрала 5924 підписів: https://petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=64
-------

Затвердити на міському рівні заборону щодо можливості паркування на тротуарах або ж за юридичної неможливості лобіювати внесення змін до постанови Кабміну "Про правила дорожнього руху", які б унеможливили паркування на тротуарах окрім місць, які спеціально визначені міською владою і позначені спеціальною розміткою.

Теперішній пункт правил п. 10.15.в (Стоянка на тротуарах заборонена за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які лишили від краю тротуару 2м) зазвичай розглядається власниками автомобілів як фактичне право на тротуар. І нерідко володіння автомобілем стає негласним підсвідомим аргументом ставити його там, де хочеться.

Петиція пропонує обмежити дію або пропонувати Кабміну скасувати норму 10.15.в, роблячи акцент на нормі 10.15.б (Стоянка на тротуарах заборонена крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Таким чином місто буде визначати офіційні місця такого паркування, і що найголовніше, у разі, якщо такі місця будуть суперечити іншим пунктам Правил чи інших нормативно-правових актів, перебуваючи в юридичній площині такі рішення міської влади можуть бути оскаржені.

Фактично це повертає тротуарам те первинне призначення, для чого вони були задумані - бути територією пішохода.

Окрім того, пропонується зробити жорсткими додаткові вимоги до стоянок, які відводяться міською владою на тротуарах. Зокрема, зауважити, що постановка автомобілів на тротуарах може бути організована лише у місцях, які пішоходами фактично не використовуються. І лише у разі розташування автомобіля у напрямку руху вулиці (за таких умов автомобіль займає максимально мало місця).

Крім того петиція звертається до міської влади з вимогою посилити відповідальність водіїв за незаконне паркування. Якщо є колізія в законах (неможливість оштрафувати водія без його присутності в автівці чи неможливість евакуювати автомобіль), то лобіювати ухвалення законопроектів, які таку відповідальність встановлюють (на момент створення петиції перше читання пройшов законопроект 5364). Якщо є проблема з фактичним виконання норм законів, рішень Київради чи інших підзаконних актів, то знову підняти питання про запровадження Муніципальної поліції, яка б мала вирішувати саме такі проблеми в місті.

І ще одне: широкі тротуари повинні бути перевагою затишного міста, а не потенційними майданчиками для збільшення кількості автомобілів (що зараз є). За умови невикористання пішоходами широких тротуарів, первинне право на їх заповнення повинні мати ініціативи з перетворення частини тротуару на громадський простір з різноманітними формами дозвілля (зручні відпочинкові зони, активності тощо).

І лише у разі, якщо частина тротуару фактично не використовується і у громадян немає претензій до самого факту організації стоянки (попереднє обговорення місць стоянки із залученням громадськості, експертів, місцевих мешканців), така стоянка може бути організована.

Тротуари – це не просто зона пішохода. Це громадський простір. Це простір, у якому люди зустрічаються, спілкуються, милуються архітектурою, почувають себе комфортно. Вільні недоторкані території міста не менш важливі за архітектуру і ландшафт. Вони скріплюють місто у цілісну композицію, дозволяють місту «дихати», а містянам почувати себе комфортно.

У цивілізованому світі зберігається тенденція до деавтомобілізації великих міст. Стратегія побудови мегаполісів, комфортних для швидкого пересування приватних автівок відходить в минуле. В Осло пообіцяли заборону на в’їзд усіх автомобілів у центр міста в 2019 році. Мадрид внесе суттєві обмеження з 2020 року. Серед міст, які змінюють свою політику щодо автівок Копенгаген, Барселона, Гамбург, Брюсель, Мехіко, Ванкувер і багато інших.

В низці міст світу відбувається перебудова площ і вулиць, коли зменшується кількість смуг руху задля збільшення пішохідних зон. Для водіїв штучно створюються перешкоди, аби зменшити швидкість руху, а отже знизити аварійність. Запроваджується дуже серйозна відповідальність за найменше порушення правил паркування. Американський посібник з організації доріг NACTO дає прямі інструкції, як правильно робити міста комфортними.

В Україні став добре відомим Енріке Пеньялоса - мер Боготи (Колумбія), який запровадив у своєму місті якісний громадський транспорт, побудував якісні веломаршрути і суттєво обмежив свободу руху і паркування для автомобілів. Коли він був в Києві кілька років тому, то він сказав, що перше, що б змінив, то це прибрав би автівки з тротуарів.

Київ потребує великих грошей на розвиток, але парадоксально не заробляє їх на тих водіях, які нехтують законами і правилами. І витрачає великі гроші на встановлення штучних обмежувачів лише на деяких вулицях замість того, щоб врегулювати питання в юридичній площині і унеможливити порушення взагалі. Саме безвідповідальність водіїв породжує глобальні проблеми. І саме відсутність контролю й відповідальності не дозволяє розвивати платні сервіси і зони паркування, бо водій може припаркуватися безкоштовно будь-де і не звертаючи уваги ні на кого.

Приватний автомобіль має перебувати в найнижчому пріоритеті, бо займає найбільше місця на дорозі і в міському просторі при перевезенні найменшої кількості людей. А у припаркованому вигляді від краде громадський простір стаючи неподоланною перешкодою. В місті головними мають бути: 1) пішоходи (зручні громадські території і зони пересування зокрема й для маломобільних киян), 2) веломаршрути, які зменшують кількість автівок і дають змогу містянам пересісти на велосипеди, 3) якісний громадський транспорт, який також цю проблему вирішує.

Тому петиція вимагає виправити цю проблему і зробити Київ зразковим містом для поширення практики по всій країні.