Дізнавшись з публікації в інтернеті про стан доступу до метрополітену незрячих громадян, що користуються собаками-поводирями як єдиним способом вільного та безперешкодного пересування, а саме:

«"Доступний" київський метрополітен - чверть дня і ти з собакою-поводирем в пункті призначення. Вчора о 21.30 я підійшов з Тайгером (моя собака -поводирь) на контрольно-пропускний пункт станції Університет. Там двоє співробітників метрополітену в хамській формі, принижуючи мою честь і гідність, як людини з обмеженими можливостями, заборонили пересування по метрополітену, що перешкоджало мою поїздку додому. Тобто, замість того, щоб посприяти в нашому пересуванні, в принизливій формі запропонували покинути станцію і, як альтернативу запропонували добиратися на міському транспорті. Це не тільки три пересадки, а й практично нездійсненний квест в пізній час доби (наприклад, відсутність можливості побачити номер під'їжджають маршрутки, "безбар'єрний" доступ і ні разу не доступне відкритий простір).
Потім стався виклик співробітників поліції, складання заяви на цинічних співробітниць метрополітену, проблеми з викликом таксі (знову ж, замість супроводу людини з інвалідністю - проблема перевезення собаки).
Через 3 години, в пів-на першу ночі я був удома. Заплатив 110 грн. Саме такою є плата для незрячої людини за проїзд в київському метро з собакою-поводирем.»

Оригінал тексту тут: https://www.facebook.com/dvrzo/posts/10209005906000998?pnref=story

А також відповідно до:
Ст 24 Конституції України
«Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.»

Норм «Загальної декларації з прав людини» (ООН; Декларація, Міжнародний документ) від 10.12.1948 а саме:
Ст. 13 «Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави»

ст. 25 «Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я і добробуту її самої та її сім'ї»

ст. 27 «Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами»

Ст. 29 «При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві»

згідно ст 161 КК України
«Умисні дії, спрямовані на … пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, — караються штрафом до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.»

Згідно ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» в цілому та ст. 1 п.2, п.3 зокрема.
«2) дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;
{Пункт 2 частини першої статті 1 в редакції Закону № 1263-VII від 13.05.2014}
3) непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними»


ПРОШУ

1) Депутатів КМДА розглянути та внести зміни до Постанов КМДА, Правил користування метрополітеном та інших відомчих та підзаконних актів, що стосуються користування метрополітеном з метою усунення порушень та приведення їх у відповідність до викладених вище статей Законів України, Конституції України та Міжнародних документів стосовно обмеження прав та свобод деяких категорій громадян в частині дозволу доступу певних категорій осіб, а саме людей з обмеженими можливостями та вадами зору, що користуються собаками-поводирями, як єдиним способом вільного та безперешкодного пересування, до користування метрополітеном.

2) Зобов’язати керівництво КП «Київський метрополітен» внести зміни до внутрішніх правил та інструкцій, з метою усунення порушень приведення їх у відповідність до викладених вище статей Законів України, Конституції України та Міжнародних документів стосовно обмеження прав та свобод деяких категорій громадян в частині дозволу доступу певних категорій осіб, а саме людей з обмеженими можливостями та вадами зору що користуються собаками-поводирями, як єдиним способом вільного та безперешкодного пересування, до користування метрополітеном.

3) Дати розпорядження відповідним організаціям та службам створити на базі київської територіальної первинної організації УТОС або іншої профільної організації центру з підготовки собак-поводирів, з видачою відповідних свідоцтв та документів.