Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) дорадчий орган при профільному Департаменті КМДА.

Відповідно до п. 1.1 . Положення про консультативну раду з питань охорони культурної спадщини Рада є постійно діючим колегіальним органом скликаним для погодження вирішення питань щодо охорони та збереження культурної спадщини на території м. Києва. Однак, консультативна рада поточного скликання не відповідає визначеному цим Положенням критеріям.

Зокрема, 21 вересня 2023 року більшість членів Консультативної ради підтримали проект реставрації фасаду зі зносом внутрішнього об'єму будівлі-пам'ятки на вул. Рейтарській, 37. Підтримка проекту, що передбачає знос історичних будівель суперечить прицнипам роботи дорадчого органу культурної спадщини, визначених у ст. 7 Закону України "Про охорону культурної спадщини та завданням визначених у ст. 1 Закону. Зокрема охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних для органів державної влади та органів місцевого самоврядування завдань. Об'єкт культурної спадщини - споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Натомість, члени нинішньої Консультативної ради фактично "роздають" об'єкти культурної спадщини - історичні будівлі під нову забудову прикриваючись при цьому вивіскою та ім'ям "органу охорони культурної спадщини". До складу консультативної ради сьогодні входять депутати члени одіозної Земельної комісії (Олена Марченко) та колишній директор Департаменту культспадщини Олександр Никоряк (звільнений після вечері в ресторані із забудовниками в комендантську годину)

Я пропоную розформувати таку консультативну раду та підійти до процесу формування нового її складу з принципів науковості, фаховості та відсутності конфлікту інтересів. Членами ради мають бути незаангажовані науковці та дослідники київської старовини, що пройшли незалежний конкурс та схвалені громадськістю, а не посібники олігархів-забудовників.