Відповідно до пункта 5.3 "Положення про порядок подання та розгляду електронних петицій" від 10.06.2021, Київський міський голова 06.10.2023 року доручив заступниці голови КМДА Старостенко Г.В. та постійній комісії Київської міської ради з питань збереження та захисту культурної спадщини розглянути петицію в установленому порядку. (доручення № 08/КО-3158(п).
12.10.2023 на виконання доручення Київського міського голови Віталія Кличко (доручення від 06.10.2023 № 08/КО-3158(п) заступницею голови КМДА Ганною Старостенко розглянуто електронну петицію № 12429 "Заборонити знос історичних будівель в м. Києві!"
Відповідно до статті 23¹ Закону України «Про звернення громадян», Положення про порядок подання та розгляду електронних петицій, затвердженого рішенням Київської міської ради від 08.10.2015 № 103/2006, у редакції рішення Київської міської ради від 10.06.2021 № 1439/1480 (далі – Положення), розглянуто електронну петицію№ 12429 «Заборонити знос історичних будівель в м. Києві!». За результатами розгляду повідомляємо про таке.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Охорона культурної спадщини є важливим напрямом політики держави від здійснення якої безпосередньо залежить можливість сталого розвитку суспільства, держави, кожного окремого індивіда. Збереження об’єктів культурної спадщини здійснюється задля можливості їх використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь та є пріоритетним конституційним завданням держави.
Згідно зі статтею 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.
Відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (далі – Конвенція) «культурною спадщиною» є:
– пам’ятки: твори архітектури, монументальної скульптури й живопису, елементи та структури археологічного характеру, написи, печери та групи елементів, які мають видатну універсальну цінність з точки зору історії, мистецтва чи науки;
– ансамблі: групи ізольованих чи об’єднаних будівель, архітектура, єдність чи зв’язок з пейзажем яких є видатною універсальною цінністю з точки зору історії, мистецтва чи науки;
– визначні місця: твори людини або спільні витвори людини й природи, а також зони, включаючи археологічні визначні місця, що є універсальною цінністю з точки зору історії, естетики, етнології чи антропології.
Ці положення Конвенції в цілому кореспондуються з вітчизняним пам’яткоохоронним законодавством, однак мають деякі особливості стосовно захисту Всесвітньої культурної спадщини та відсутністю такого критерію як об’єкти, вік яких перевищує певний термін їх створення.
Таким чином, головними завданнями вищевказаної конвенції визначені заходи з забезпечення виявлення, охорони і збереження культурної і природної спадщини.
Чинним пам’яткоохоронним законодавством встановлено Порядок обліку об’єктів культурної спадщини, де визначено хто саме має проводити виявлення таких об’єктів.
Ведення переліку будівель та споруд віком більше 100 років Законом України «Про охорону культурної спадщини» не передбачено, як і ведення переліків значної або рядової історичної забудови.
Отже, хронологічна глибина не є універсальним показником та критерієм для набуття об’єктами охоронного статусу.
Законом України «Про охорону культурної спадщини» не врегульовано питання захисту будівель та споруд віком більше 100 років, які в розумінні Закону не набули охоронного статусу.
Однак, вищенаведене не ставить під сумнів необхідність збереження та захисту таких будівель.
Для додаткового захисту таких будівель та споруд, з метою дослідження таких будівель і споруд на етапі початку проведення будь-яких робіт на них, був внесений проєкт рішення Київської міської ради «Про окремі заходи щодо збереження будівель та споруд, рік будівництва яких становить більше 100 років у м. Києві» (від 28.08.2023 № 08/231-1039/ПР).
Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, що приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Проєкти рішень реєструються та розглядаються Київською міською радою на пленарних засіданнях у порядку, передбаченому Регламентом Київської міської ради, затвердженим рішенням Київської міської ради від 04.11.2021 № 3135/3176.
Проєкт рішення буде розглянуто Київською міською радою відповідно до встановленої процедури.
З повагою
Київський міський голова Віталій КЛИЧКО
Відповідно до пункта 6.1 "Положення про порядок подання та розгляду електронних петицій" від 10.06.2021 Київський міський голова Віталій Кличко 30.10.2023 року направив підтриману петицію заступниці голови КМДА Старостенко Г.В. та постійній комісії Київської міської ради з питань збереження та захисту культурної спадщини для подальшої роботи відповідно до розділу VI "Положення про порядок подання та розгляду електронних петицій" від 10.06.2021 (доручення від 30.10.2023 № 08/КО-3158(п).
Петицію підписали
Заступниця голови КМДА
Для оформлення підписки необхідно авторизуватись або зареєструватись