Причин відмовитися від косіння є чимало. І зміст більшості з них переважно згубно впливає саме на нас – людей.

1. Частота покосів істотно впливає на водний баланс територій. Тобто, після косіння вся сила рослини іде у відновлення верхньої частини. Наприклад, мітлиця звичайна, яку косили щотижня мала коріння на 75% меншим, ніж та, яку не косили взагалі. Менша коренева система затримує менше води, а це призводить до погіршення водного балансу, а інколи – до спустошення території. Зазвичай саме рослини бережуть землю від пересихання.
2. Більшість зелених зон (міські газони, узбіччя доріг, парки тощо) косяться з використанням газонокосарок на паливі. Помноживши площу цих зон на частоту покосів, ми отримаємо рівень додаткових шкідливих викидів. Наприклад, у Ньюкаслі (Австралія) косіння міських газонів пропорційне 5,2% всіх викидів окису вуглецю та 11,6% усіх викидів вуглецевих сполук в місті. А у США за рік садівниче обладнання на паливі продукує 26 млн тонн викидів, що становить 11% від нетранспортних викидів. Мабуть, не вартує наголошувати, що більшість із цих викидів токсичні та навіть онкоутворюючі.
3. Працююча газонокосарка здатна видавати шум у межах 90-180 ДБ , а відповідно до стандартів ЄС шкідливим для людини є звук гучніший за 55 ДБ. Дані Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) свідчать, що шумове забруднення після забруднення повітря є найбільшою проблемою забруднення у Європі.
4. Часте косіння призводить до того, що більшість рослин не встигають заквітнути.
5. Загалом пострижений газон має неохайний вид, і вже в травні замість зеленої трави ми отримуємо посохлу солому (фото в заголовку було зроблене 25 травня)
6. І, звичайно ж, один із найвагоміших для міста аргументів – економія ресурсів. Відмова або менш частіше косіння економить значні обсяги пального та електроенергії, а відтак і кошти міського бюджету, які можуть використовуватися для інших цілей. Наприклад, щорічно у Польщі витрачається 350 мільйонів злотих на скошування лише узбіч.