У Солом’янському районі м. Києва, до сьогодні, одна з вулиць носить ім’я російського імперського художника В. І. Сурикова. Своїми картинами («Ранок стрілецької страти», «Покорення Сибіру Єрмаком Тимофійовичем», «Бояриня Морозова», ін.), він прославляв історію Російської імперії й її історичних осіб.
В умовах війни з РФ, назви українських вулиць, бульварів, площ не мають бути, пов’язані з особистостями країни-агресора. Об’єктивною необхідністю сьогодення, є вшанування пам’яті героїв-українців, які боронять Батьківщину, виконують бойові завдання, пов’язані з захистом територіальної цілісності держави, а особливо тих, які віддали своє життя за її незалежність.
Одним із таких героїв був Максим Токарев, молодший сержант, командир бойової машини-командир відділення 503 Окремого батальйону морської піхоти ЗСУ. Максим народився в м. Києві 18.09.1996 р., проживав у Солом’янському районі столиці, навчався в освітніх закладах району: спочатку в гімназії №178, а після її закінчення, з 2013 р., в Київському національному університеті будівництва і архітектури (держзамовлення), здобув ступінь вищої освіти магістр.
У віці 17-ти років Максим став активним учасником Революції Гідності, пройшов увесь Майдан, мав поранення. Був членом Правого Сектору, пізніше доєднався до Муніципальної варти Солом’янського району. Весь час цікавився політикою, мріяв стати народним обранцем (депутатом). Успішно закінчив школу помічника народного депутата, отримав сертифікат, пройшов стажування на посаді помічника-консультанта депутата КМДА Горбунова Я.В. Мав великі перспективи щодо подальшої політичної кар’єри. У лютому 2020 р., за покликом серця, Максим добровільно підписав контракт із Військово-морськими силами Збройних сил України.
Від початку повномасштабної війни, з 24 лютого 2022 р., Максим Токарев, знаходився в зоні бойових дій (Марьїнка, Авдіївка, Піски, Торецьк, Красна Поляна й ін.). Двічі виходив із оточення та, у складі бойового підрозділу, виконував завдання командування на лінії фронту. Максим завжди проявляв себе як абсолютно безстрашний воїн. В червні 2022 р., в результаті вибухової травми, отримав вогнепальне осколкове поранення, після лікування повернувся до побратимів на фронт та продовжив виконувати своє покликання – захищати Батьківщину! У ніч з 23 на 24 серпня 2022 р., на честь відзначення Дня Незалежності, разом із товаришем, зайшли на тимчасово окуповану територію та встановили прапор 503 ОБМП.
У віці 26 років Максим Токарев героїчно загинув 23 жовтня 2022 року поблизу населеного пункту Опитне, Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Очолюючи бойову групу, що поверталася із розвідувального завдання, він загинув і ціною власного життя - врятував життя своїм побратимам. Максим Токарев був сміливим, чесним, порядним, щирим, військовослужбовцем і гідним командиром підрозділу, який дбав про своїх підлеглих бійців і завжди йшов першим. Киянин, Максим Токарев, - патріот своєї Батьківщини, захищав її незалежність з 2020 р і віддав своє життя заради нашої Держави та народу України.
Указом Президента України № 17/2023 від 13 січня 2023 року Максим Токарев нагороджений орденом За мужність ІІІ ступеня (посмертно).
Враховуючи вищевикладене, пропоную, вшанувавши пам’ять загиблого ГЕРОЯ, перейменувати вулицю Сурикова в Солом’янському районі м. Києва на вулицю імені Максима Токарева.
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! Їх імена закарбовуються в пам’яті людей, в назвах вулиць, і пишеться новітня історія незалежної України!
Тетяна Токарева