Уже багато років при утепленні багатоквартирних будинків досить часто використовують пінопласт, через його ціну та наявність сотень підрядників, які надають ці послуги. Однак багато хто забуває, що це суперечить чинним ДБН та несе значну загрозу безпеці мешканців, оскільки пінопласт є горючим та легкозаймистим матеріалом. Тому необхідно урегулювати нормативно відповідальність підприємців за використання небезпечних горючих матеріалів при наданні послуг термомодернізації.

Мінеральна вата, базальтова вата, пінополістирол, газобетонні блоки, пінополіуретан та інші типи утеплювачів найчастіше використовуються, але є застарілими способами утеплення оскільки сильно поступаються за характеристиками більш сучасним аналогам. Фактично при модернізації споживачі не отримують відповідного ефекту економії, який би могли отримати при більш сучасних аналогах.

Пропоную унормувати вимоги щодо характеристик утеплювачів будинків при наданні співфінансування та кредитування термомодернізації. Надавати перевагу сучасним, безпечним та екологічним теплоізоляційним матеріалам таким як піноскло, аерогель та інші, використовуючи які завдяки їх характеристикам можна фактично більшість часу не потребувати опалення, а в південних областях країни взагалі відмовитися від опалення.

Більшість країн Європи використовують індивідуальне та автономне опалення з індивідуальним обліком. В Україні величезна частина споживачів мають центральне опалення із монопольними постачальниками і центральним розведенням труб без індивідуального обліку тепла. Пропоную ініціювати поступову відмову від центрального опалення із переходом на автономне та індивідуальне з використанням альтернативних джерел живлення та індивідуальним обліком.

Більшість споживачів центрального опалення не хоче переплачувати за опалення якщо:
• його температура нижче нормативної;
• якщо не потребують тепла, але змушені плати;
• якщо сусіди порушили систему опалення та приєднали теплі поли чи погано утеплені, тому все тепло йде до них;
• якщо труби холодні через те що сусіди перекрили стояки (а лічильник будинковий рахує тепло) тощо.

Зекономити може допомогти індивідуальний облік, але і з ним є проблеми.

При центральному опаленні із загальним розведенням труб досить складно встановити індивідуальні пристрої обліку в квартирах, для цього слід пройти десятки процедур і вартість лічильників (елементів обліку) є досить дорогою. Доцільно спростити цю процедуру (щоб вона була максимально простою) та урегулювати ціноутворення пристроїв обліку тепла, адже при розведенні труб із кількома стояками це потребує встановлення іноді 4 і і більше дороговартісних лічильників (суми виходять по 4 тис і більше).