Закликаю перейменувати проспект імені Сталіна на проспект імені українського героя та автора - Володимира Івасюка.

Я усе життя живу на проспекту імені Сталіна, все життя я думав, що це нормально хоча це далеко не так...

Цей диктатор вбивав українців століттями шляхом голодоморів та репресій, а те, що під Сталінградом загинула величезна кількість українців тільки доводить, що українців посилали на вірну смерть, таким чином страчуючи в бою.

Мати проспект в честь ката українського народу, методами якого користуються сьогоднішні окупанти на 8 році війни та на 6 місяці повномасштабного вторгнення не те, щоб не правильно - це не допустимо!

Тому я пропоную закінчити затягування перейменування, яке тягнеться з 2016 року і нарешті звільнити наш чудовий Київ від такого жахливого топоніма, який своїм існуванням зневажає те, за що воюють наші воїни на передовій, а саме за нашу незалежність!

Зробити це ми маємо протягом місяця, а не протягом 6 років, як це відбувається зараз, бо коли окупанти окуповують українські міста, перше, що вони роблять - це руйнують пам` ятники нашим героям і перефарбовують все у свій триколор, а ми за 6 років не можемо спромогтись на перейменування одного проспекту через незрозумілу людям бюрократичність.

Найсимволічніше, це те, що ми відновимо історичну справедливість перейменувавши проспект саме на честь Івасюка, який був по звірячому вбитий агентами КГБ за наказом верхівки рядянського союзу, вбитий за його проукраїнську позицію та значущість творчості, яку він дав нам.

За його авторства були створені такі чудові пісні як «Червона Рута», яка стала неофційним гімном збірної України з футболу, також такі легенди, як «Водограй» та «Я піду в далекі гори».

Цей не складний крок, який може здаватись незначною топонімічною зміною насправдні ще більше віддалить нас від москви та дасть столичній Оболоні задихати "на повні груди".

Тому досить з нас "московських мостів" та "сталінських проспектів", дайте киянам українські топоніми!

Також зазаначу, що цей проспект підлягає як закону про декомунізацію від 9 квітня 2015 р, так і новому закону про деколонізацію.

Я вважаю що це саме на часі, це як ніколи актуально та необхідно, як киянам та як українцям!